f. –ed, –où, ivin If.
●(1499) Ca 118b. Juinenn. g. vng arbre.
●(1659) SCger 155b. iuinenn p. iuin, tr. «if.» ●(1732) GReg 512a. If, arbre, tr. «Ivinenn. p. ivinenned, ivinennou, ivin.» ●(1744) L'Arm 191b. If, tr. «Ivinenn.. ivinenneu.»
●(1849) LLB 844. en ivinen glas. ●(1876) TDE.BF 307a. Ivinenn, s. f., tr. «Plant d'if ; pl. ivin, masculin.»
●(1934) BRUS 260. Un if, tr. «un ivinen, f. pl. ivin.»