m.
(1) Dégel.
●(c.1718) CHal.ms i. debacle, tr. «diloh, discourn'.» ●(1732) GReg 257b. Degel, tr. «Diskourn. diskorn. Van[netois] discorn. discourn.»
●(1869) FHB 244/279b. E kals douarou, ar skorn hag an diskorn a zizolo griziou ann drevad. ●(1876) TDE.BF 144b. Diskourn, s. m., tr. «Dégel.»
●(1904) DBFV 59a. diskorn, m., tr. «dégel, débacle.» ●(1910) EGBT 30. diskorn m., tr. «dégel.» ●31. an diskorn a gomans. ●(1934) BRUS 185. Le dégel, tr. «en diskorn.» ●(1944) DIHU 391/39. en henteu e zo lous get en diskorn.
(2) Moment du dégel.
●(1908) FHAB Ebrel 108. pa deu an discorn. ●(1918) LZBl Du 434. an diskourn o veza deuet abretoc'h eget kustum.