diagon

m. –ed (religion) Diacre.

●(1732) GReg 286a. Diacre, tr. «Diagon. p. diagôned.»

●(1876) TDE.BF 112a. Diagon, s. m., tr. «Diacre ; pl. ed.»

●(1927) GERI.Ern 99. diagon m., tr. «Diacre.»