biezenn

f. –où

(1) =

●(1904) DBFV 22b. biézen, f. pl. –nneu, tr. «détour (d'un corps heurté).»

(2) Bricole, tromperie.

●(1904) DBFV 22b. biézen, f. pl. –nneu, tr. «bricole, tromperie.»